Інфекційний мононуклеоз

Привіт👋

Сьогодні поговоримо про інфекційний мононуклеоз. Якщо почнемо читати в мережі – дізнаємось, що він спричиняється вірусом Епштейн Барру. Коли люди починають читати про цей вірус, часто натрапляють на інформацію, від якої у них кров стигне в жилах… Їх одразу лякають – вірус невиліковний, правда забувають говорити, що це один з герпевірусів і за статистикою них хворі біля 85%-90% людей в світі… отже він взагалі не страшний? Теж не зовсім так… Отже, давайте спробуємо розібратись з ним.
Інфекційний мононуклеоз є типом інфекції, яку найчастіше спричиняє вірус Епштейна-Барра (EBV). Зазвичай, передається через слюну, відомий також як “хвороба поцілунка”. Хоча може вражати людей будь-якого віку, він найчастіше діагностується у підлітків та молодих дорослих.

1. Причини інфекційного мононуклеозу
Як було зазначено вище, інфекційний мононуклеоз зазвичай спричиняє вірус Епштейна-Барра. Цей вірус передається через контакт зі слюною людини, яка має вірус. Це може статися під час поцілунку, використання одного посуду, або навіть поділу туалетних речей, таких як зубна щітка. Іноді вірус може передаватися через краплі в повітрі, коли хворий кашляє або чхає.

2. Симптоми інфекційного мононуклеозу
Симптоми інфекційного мононуклеозу можуть включати велику втому, горло з болем, підвищення температури, опухлі лімфовузли (особливо в шиї), головний біль, висип на шкірі та збільшення печінки та / або селезінки. Симптоми зазвичай проявляються від 4 до 6 тижнів після інфікування вірусом (як бачити, досить багато часу проходить від інфікування, до проявів). Симптоми схожі на ангіну, але лікування зовсім інше (деякі антибіотики, які необхідні при ангіні взагалі не можна приймати при захворюванні мононуклеозом). Тому краще звернутись за консультацією до лікаря ,в разі наявності таких симптомів.

3. Лікування інфекційного мононуклеозу
На сьогодні специфічного лікування вірусу Епштейна-Барра немає. Основна мета лікування мононуклеозу – це зменшення симптомів та підтримка комфорту пацієнта. Це може включати вживання протизапальних ліків для зменшення болю та температури, багато відпочинку та достатнє вживання води для забезпечення належного зволоження.
Хворим на мононуклеоз також часто рекомендують уникати інтенсивних фізичних занять та контактних спортів, щоб уникнути травмування збільшеної селезінки. У важких випадках може бути необхідне стаціонарне лікування. Насправді, це одне з найбільш небезпечних ускладнень, адже навіть граючись з дитиною, можна отримати дуже сильну травму селезінки, яка може призвести навіть до летального випадку. Саме тому, дуже важливо, щоб при наявності описаних вище симптомів Вас оглянув лікар і провів відповідні аналізи!

4. Профілактика інфекційного мононуклеозу
Оскільки мононуклеоз передається через контакт з інфікованою слюною, найкращий спосіб уникнути інфікування – це уникати тісного контакту з людьми, які мають активний епізод мононуклеозу. Це включає у себе уникнення поцілунків, ділення посуду або туалетних речей.

В цілому, інфекційний мононуклеоз є поширеною вірусною інфекцією, яка найчастіше вражає підлітків та молодих дорослих. Незважаючи на те, що він може призвести до великої втоми та інших симптомів, більшість людей повністю одужує з правильним підтримуючим лікуванням. Якщо Ви підозрюєте, що у Вас або у когось з вашої родини може бути мононуклеоз, зверніться до свого лікаря для отримання діагнозу та належного лікування. Також хочемо наголосити, що саме лікар зможе проконсультувати щодо обмежень, на період відновлення після хвороби.