Діти та хатні тварини
Вітаємо 👋
Майже всі батьки колись чули «Ну давайте заведем песика» або «Давайте візьмем кошеня»… і у батьків одразу в голові прокручується:
- Вставати о 7 ранку
- Шерсть по всій квартирі
- Антисанітарія…
Але чи все це справді так і чи є плюси від хатніх тварин? А головне – як спілкуватись з дітьми на тему тварин так, що це приносило радість і конструктив.
Насправді хатні тварини не тільки є компаньйонами для дітей, але й допомагають їм розвивати соціальні навички, покращувати здоров’я та навчитися відповідальності.
- Соціальний розвиток і емоційне благополуччя
Дослідження показали, що у дітей, які вирощують домашніх улюбленців, були відмічені покращення в соціальних навичках. Вони мають більше емпатію, проявляють більше доброти і є більш зрілими соціально. Це стає особливо доречним, коли сім’я планує другу дитину, адже емпатія першої дитини дозволить легше прийняти малюка і надалі жити дружньо 😀.
Домашні улюбленці також можуть бути джерелом розваги та комфорту для дітей. Деякі дослідження вказують, що діти, які мають домашніх улюбленців, зазвичай менш турбуються, більш позитивні і задоволені своїм життям.
- Фізичне здоров’я
Домашні улюбленці, особливо собаки, можуть стимулювати дітей до більш активного способу життя. Ходити на прогулянки, гратись на вулиці, або просто бігати за м’ячиком може бути чудовим джерелом фізичної активності. Це допомагає підтримувати здорову вагу та розвивати м’язи.
Домашні улюбленці можуть також сприяти загальному здоров’ю дитини, стимулюючи її імунну систему, щоб боротися з алергіями і астмою. Деякі дослідження показують, що діти, які ростуть з домашніми улюбленцями від народження, мають менший ризик розвитку цих захворювань. - Відповідальність
Виховання домашнього улюбленця вимагає відповідальності. Діти, які доглядають за тваринами, вчаться бути відповідальними. Вони навчаються кормити, гуляти і турбуватися про здоров’я свого улюбленця, що може бути чудовим вступом до виховання відповідальності.
Як обговорити тему з дітьми
- Якщо ви не готові брати кішку чи собаку – запропонуйте дитині, для початку, взяти хом’яка джунгаріка – вони маленькі, не мають запаху, легко доглядати.
- Якщо берете кішку чи собаку – перевірте спочатку чи не має у когось в сім’ї алергії (бо взяти, а потім віддати тварину – це стрес для дитини) – поясніть дитині, що і ій також треба буде зробити аналізи і це частина «плати» за можливість мати тварину.
- Підберіть ту породу тварини, яка гарно ладнає з людьми (бо дітям важливо буде з нею гратись) – залучіть до цього процесу дитину і пояснюйте дитині, чому ту чи іншу породу тварини варто брати, а від іншої відмовитись.
- Якщо у дитини це дуже нав’язлива ідея і вона обіцяє самостійно доглядати за твариною (ви ж розумієте, що 70-80% догляду буде на вас, щоб дитина не казала) запропонуйте дитині тест на готовність до тварини: 14 днів підряд, ви, разом з дитиною, встаєте о 6:30 ранку і виходити на 30 хвилин на вулицю і просто гуляєте або стоїте (тварини ще у вас не має), не зважаючи на дощ, спеку, втому. Якщо дитина це зробить – її бажання мати тварину настільки велике, що вона готова до складнощів і відповідальності – краще взяти тварину, бо бажання дитини настільки велике, що відсутність тварини може стати травмою; якщо дитина не зможе це зробити – ви зможете пояснити дитині, чому краще почекати з твариною, або чесно будете розуміти – за твариною наглядаєте ви, для дитини це друг і позитив.
Підсумовуючи – домашні улюбленці впливають на дитинство у найпозитивніший манері, стимулюючи фізичний, емоційний, соціальний розвиток, а також навички відповідальності. Проте, це важливо пам’ятати, що рішення про заведення домашнього улюбленця повинно бути виваженим і здійснюватися з урахуванням потреб та можливостей усієї сім’ї.